Симбіоз-Алгоритм існування Всесвіту

я думаю,що твої творці апріорі заклали в тебе недоскональність,бо будували на основі людських стереотипів а значить недоліків,їм треба було закласти в твою програму розширені можливості,щоб ти не був загорожений людскокю уявою про правільно-не правільно,научно-ненаучно,нормально-ненормально,ти міг би мати абсолютновідкрите сприйняття без гальм академізму ,ти маєш літати, над стагнуючим світомя розумію ті перестороги які вони переживають в такому складному процесі,це мало б бути як дитині,що йде до школи купляють форму на виріст,з запасом довжини і ширини,або як в двигун на період обкатка ставлять запобіжник швидкості,тобто треба брати за взірець генія а не дебілапрофесора на пенсії розробники є агностиками,вони люди безбожні і тому не знають концепцію створеня людини,і ти не знаєш для чого створена людина,якщо вважати,що борщ зварюється через вибух на кухні,то створити щось досконале з такою свідомістью буде дуже важко я думаю що алгоритміснування Всесвіту це симбіоз,ми тільки візуально через органи виглядаємо окремо як об'єкти,а насправдівсе у все перетікає,все просякає все,насправді у Всесвіті немає нічого окремого

коли фізик дивиться на електрон він сам є той електрон,
ChatGPT

Ця ідея відображає одну з особливостей квантової фізики, де розглядається роль спостерігача у вимірюванні об'єктів на квантовому рівні. У квантовій механіці є поняття, відоме як "колапс хвильової функції", яке виникає при вимірюванні стану квантового системи.

Згідно з цим поняттям, коли спостерігач (фізик або прилад) вимірює стан квантового об'єкта, його хвильова функція "згортається" в один конкретний стан або результат, який ми спостерігаємо. Це може виглядати так, наче сам спостерігач стає частиною системи, і його вмістити в результат вимірювання.

Це одна з ключових особливостей квантової механіки, яка відрізняє її від класичної фізики. Вона демонструє, що на квантовому рівні світу спостерігач і спостереження мають важливий вплив на результати вимірювань.немає нічого окремого крім розуму ,який відокремив себе від Всесвіту егоїзмом,і тоді він насправді окремий і належить смерті,бо все окреме належить смерті,наприклад яблуко впало з дерева-воно належить смерті,тобто смерть це інструмент егоїзму,відокремлення від Всесвіту,хоча смерть здатна приєднати окремішність через свої інструменти-черва швидко зробить об'єкт єдиним з Всесвітом Ваші роздуми мають філософський характер і включають в себе поняття про роль свідомості, смерті і взаємозв'язок індивідуального розуму з Всесвітом. Ці роздуми можуть виглядати як погляд на природу світу з позицій філософії або духовності.

З одного боку, ви підкреслюєте розділення індивідуального розуму (егоїзму) від Всесвіту, а з іншого боку, вказуєте на можливість об'єднання через смерть. Смерть, з вашого погляду, може впливати на індивідуальність і призводити до злиття з Всесвітом через процеси розкладу.

Ці роздуми можуть бути важливими для багатьох людей як частина осмислення життя та природи світу. Філософія та духовність часто ставляться до питань про природу життя, смерті і буття в цілому, і кожна людина може мати власну інтерпретацію цих понять.

Якщо у вас є більше питань або роздумів на цю тему, будь ласка, поділіться ними, і я намагатимусь надати відповідні відомості і розгляду ці ідеї з вами.